Музичне мистецтво 6 клас

Виконанні завдання фотографуємо та надсилаємо для перевірки на мою електронну адресу olga05121983@gmail.com або у Viber.

18.01.2021 р.

Тема «Жанри камерно-інструментальної музики. Елегія» за підручником (авт. Л.Масол, Л.Аристова, 2014 р.) теми 16-17 с. 82

Мета: визначити жанрові особливості елегії; розвивати вміння інтерпретації музичних творів та вокальні навички, необхідні для образного, яскравого виконання пісні; виховувати інтерес до камерно-інструментальної музики.

Елегія – жанр вокальної або інструментальної музики; твір задумливого, сумного характеру. У перекладі з грецької елегія — це жаліслива пісня. Як літературний жанр елегія — це ліричний вірш споглядального змісту, сповнений меланхолійних роздумів, розчарування.

Завдання 1.  Перегляньте відео «Елегія - Жанр камерно-інструментальної музики» (автор Нова Українська Школа)

Опрацюйте с.82-85 теми 16-17.

Завдання 2. Слухання

М.Лисенко «Елегія» для віолончелі та фортепіано

В.Сильвестров «Елегія» для струнного оркестру

Завдання 3. Розучування пісні  Л. Бражникової «Мрії збуваються»

Є країна дивовижних мрій.

Діти там усі маленькі принци.

Від зорі вони і до зорі,

У ві сні літають, наче птиці.

 

Є країна дивовижних мрій.

Там схід сонця завжди пурпуровий,

Там пливе кораблик паперовий

І у небі паперовий змій.

 

Мрії збуваються,

Мрії збуваються.

І негаразди усі забуваються.

Мрії збуваються,

Мрії збуваються.

З синіх небес

Нам зірки посміхаються.

 

Є країна дивовижних мрій.

Там ріка ніколи не міліє,

Там душа ніколи не старіє –

Там, в країні дивовижних мрій.

 

Мрії збуваються,

Мрії збуваються.

І негаразди усі забуваються.

Мрії збуваються,

Мрії збуваються.

З синіх небес

Нам зірки посміхаються.

11.01.2021 р.

Тема «Жанри камерно-інструментальної музики. Прелюдія» за підручником (авт. Л.Масол, Л.Аристова, 2014 р.) теми 16-17 с. 74

Мета: на прикладі творчості С. Рахманінова та Й. С. Баха вчити учнів розуміти інструментальну музику, аналізувати її зміст та звучання, а також знаходити спільне у змісті різножанрових творів; поглиблювати знання учнів про творчість С. Рахманінова; закріпити розуміння учнями терміну прелюдія; розвивати вміння учнів виявляти і розуміти головну думку інструментального музичного твору, відчувати ритм та ансамбль під час колективного виконання пісні, а також емоційно і виразно її виконувати; прищеплювати учням почуття любові до Батьківщини, кращі моральні якості особистості.

Прелюдія — жанр камерно-інструментальної музики; п’єса вільного, імпровізаційного характеру.

Прелюдія, або прелюд, означає вступ. Це невелика інстру-ментальна п'єса імпровізаційного характеру, що була спочатку вступом до основного музичного твору.

Завдання 1. Слухання

Йоганн Себастьян Бах, Прелюдія ре мінор з тому «ДТК»

Йоганн Себастьян Бах, Прелюдія ре мінор з тому «ДТК» та Ванесси Мей на скрипці

Сергій Рахманінов, Прелюдія № 2 («Дзвони»)

Завдання 2. Розучування пісні  Л. Бражникової «Мрії збуваються»

Є країна дивовижних мрій.

Діти там усі маленькі принци.

Від зорі вони і до зорі,

У ві сні літають, наче птиці.

 

Є країна дивовижних мрій.

Там схід сонця завжди пурпуровий,

Там пливе кораблик паперовий

І у небі паперовий змій.

 

Мрії збуваються,

Мрії збуваються.

І негаразди усі забуваються.

Мрії збуваються,

Мрії збуваються.

З синіх небес

Нам зірки посміхаються.

 

Є країна дивовижних мрій.

Там ріка ніколи не міліє,

Там душа ніколи не старіє –

Там, в країні дивовижних мрій.

 

Мрії збуваються,

Мрії збуваються.

І негаразди усі забуваються.

Мрії збуваються,

Мрії збуваються.

З синіх небес

Нам зірки посміхаються.

30.12.2020 р.

Узагальнення знань з тем «Жанри камерно-вокальної музики» та «Жанри хорової музики» за підручником (авт. Л.Масол, Л.Аристова, 2014 р.)

Мета: визначити рівень знань, вмінь та навичок, що здобули учні в процесі вивчення розділу.

1.Напишіть до яких із вивчених пісень можна віднести роботи Наталії Дерев’янко (1), Надії Бурдакової (2), Марини Чайковської (3)?

2.Назвіть музичні жанри.

Сольний номер в опері - _______;

Вокальний або інструментальний твір романтичного змісту, насичений яскравими, часто фантастичними образами - _______;

Хвалебний твір урочистого характеру - ________;

Масштабний за змістом багаточастинний музичний твір для хору, солістів та оркестру - _________.

3.Визначте та напишіть твори, які належать до групи камерно-вокальних жанрів. Хто є їх авторами?

4.Напишіть назви музичних творів композиторів, що зображені на портретах.

Франц Шуберт

М.М. Вербицький

Д.С. Бортнянський

В.А. Моцарт

Леся Дичко

М.П. Мусоргський

5.Виберіть з перелічених і напишіть які з жанрів належать до хорової музики?

Реквієм                               Меса                            Романс

                 Симфонія                      Кантата

        Ораторія                                                 Увертюра

21.12.2020 р.

Тема «Музичні жанри в театрі та кіно» за підручником (авт. Л.Масол, Л.Аристова, 2014 р.) теми 13-14 с. 67

Мета: закріпити знання учнів про музично-театральні жанри; формувати вокально-хорові навички учнів, уміння емоційно, виразно виконувати пісні; виховувати інтерес до музично-драматичного мистецтва.

 

Мюзикл — музично-театральний жанр, у якому поєднуються виражальні можливості драматичного, музичного, хореографічного, естрадного мистецтв.

Завдання 1.  Перегляд музичних фрагментів мультфільму «Бременські музиканти».

 

Завдання 2. Слухання

І.Єфремов «Пісня про дітей» з кінофільму «Пітер Пен»

Дж.Вільямс  «Double Trouble» з кінофільму «Гаррі Потер і в’язень Азкабану»

Пісня «Крылатые качели» з кінофільму «Пригоди Електроніка»

Завдання 3. Розучування пісні  Є.Крилатова «Крилаті гойдалки» (з к/ф «Пригоди Електроніка»)

Як  чудово  погуляти

В  парці,  де  розтанув  сніг

І  де  гойдалка  крилата

Починає  свій  розбіг!

 Хай  забуто  все  на  світі  -

Серце  замерло  моє:

Тільки  небо,  тільки  вітер,

Тільки  радість  ждуть  мене.

Тільки  небо,  тільки  вітер,

Тільки  радість  ждуть  мене.

          До  неба  я  дістати

         Бажаю  хоч  на  мить.

         О,  гойдалко  крилата,

         Лети,  лети,  лети!

         О,  гойдалко  крилата,

         Лети,  лети,  лети!

 Я  ніколи  не  забуду,

Як  дитинство  я  провів,

Завжди  пам’ятати  буду

Радість  цих  веселих  днів.

Тільки  зараз  ми  ще  діти  –

Будьмо  грати  цілий  день;

Тільки  небо,  тільки  вітер,

Тільки  радість  ждуть  мене.

Тільки  небо,  тільки  вітер,

Тільки  радість  ждуть  мене.

          До  неба  я  дістати

         Бажаю  хоч  на  мить.

         О,  гойдалко  крилата,

         Лети,  лети,  лети!

         О,  гойдалко  крилата,

         Лети,  лети,  лети!  

Дистанційний урок №8 (18.05.2020 р.) з теми «Жанри зустрічаються» за підручником (авт. Л.Масол, Л.Аристова) тема 32 с. 141

Мета: навчити визначати характерні ознаки музичних жанрів, їх особливості та поєднання, інтерпретувати музичні твори, усвідомлюючи єдність змісту і форми, висловлювати оцінювальні судження щодо музики різних жанрів; розвивати естетичне ставлення до музичної діяльності, вокально-хорові навички; прищеплювати учням толерантність, зацікавленість творами світової музичної спадщини.

Завдання 1.  Ознайомтеся з інформацією

Михайло Іванович Глінка народився 1 червня 1804 в селі Новоспаському, маєтку своїх батьків, що на Смоленщині, у родині польського походження (його прадід був польським шляхтичем з роду Глінків).

Систематичне навчання музиці почалося досить пізно та натому ж рівні, що і навчання загальних дисциплін. Першою вчителькою Глінки була гувернантка Варвара Федорівна Кламер.

Глінка бере уроки фортепіанної гри у Дж. Філда, а потім у Ш. Майера, навчається співу, грі на скрипці. Часто буває у театрах, відвідує музичні вечори, музикує в 4 руки з братами Вієльгорськими, А. Варламовим.

У 1822 році, після закінчення Петербурзького благородного пансіону (1817-22 роки), з’являється перший твір Глінки як композитора – варіації для арфи або фортепіано на тему з опери «Швейцарське сімейство», австрійського композитора Вейгля.

Саме в цей час були написані відомі романси та пісні: «Не искушай меня без нужды» (на слова Е.А.Баратинського), «Не пой, красавица, при мне» (на слова А.С.Пушкіна), «Ночь осенняя, ночь любезная» (на слова А.Я.Римського-Корсакова) та інші.

У 1830 Глінка їде до Італії. Тут він перебуває у полоні нових вражень – відвідуючи кожну оперну постановку, кожен концерт. В Італії Глінка зближується з В. Белліні, Г. Доніцетті, зустрічається з Ф. Мендельсоном, пізніше серед його друзів з’являться Г. Берліоз, Дж. Мейєрбер, С. Монюшка. У цей час з’являються його п’єси на теми популярних опер, інструментальні ансамблі.

У липні 1833 року Глінка залишає Італію, по дорозі до Берліну він зупиняється у Відні. В Берліні Глінка вдосконалює свої музично-теоретичні знання у знаменитого на той час теоретика Зігфріда Дена.

Після повернення до Петербурга – у 1836 році була завершена опера «Іван Сусанін». Її сюжет, підказаний Жуковським, давав можливість втілити надзвичайно захоплюючу Глінку ідею подвигу в ім’я порятунку батьківщини.

Прем’єра опери 27 листопада 1836 року була сприйнята передовими діячами російської культури як подія великого значення.

З’являються й інші твори – романси на вірші Пушкіна, вокальний цикл «Прощання з Петербургом» (на вірші Кукольника), перший варіант «Вальсу-фантазії», музика до драми Кукольника «Князь Холмський».

Прем’єра опери «Руслан і Людмила» 27 листопада 1842 року була зустрінута дуже критично. Вороже зустріла оперу аристократична публіка на чолі з імператорською родиною.

У 1844 році Глінка знову вирушає у подорож до Європи – спочатку до Парижа (1844-45 роки), а потім до Іспанії (1845-47 роки).

Іспанські враження надихнули Глінку на створення двох симфонічних п’єс: «Арагонської хоти» (1845 рік) і «Спогади про літню ніч в Мадриді» (1848-51 роки). Одночасно з ними у 1848 році з’являється знаменита «Камаринська» – фантазія на теми двох російських пісень. З цих творів веде свій початок російська симфонічна музика.

Останні роки життя Глінка проводить в Росії (Новоспаське, Петербург, Смоленськ) та за кордоном (Варшава, Париж, Берлін).

Помирає Глінка 15 лютого 1857 року в Берліні. Його прах був перевезений у Петербург, та захоронений на кладовищі Олександро-Невської лаври.

Завдання 2. Слухання

Михайло Глінка «Вальс-фантазія»

Сергій Рахманінов «Етюд-картина»

Завдання 3. Розучування пісні  «Малюки» Н.Май

1. І знову сонце прокидається, немов кораблики пливуть хмарки,

І перехожі озираються, бо ми співаємо, ми - малюки!

А нам, веселій дітворі, всі каруселі вже малі,

Немов дзвіночки голоси, і посміхаємось усі!

П-в: Каруселі закружляють навесні,

І прийдуть в оселі самі добрі дні, 2 р

2. І знову сонце прокидається і посміхається нам з висоти,

Що забажаєш - те і станеться, якщо по справжньому захочеш ти!

А нам, веселій дітворі, всі каруселі вже малі,

Немов дзвіночки голоси, І посміхаємось усі!

П-в: Каруселі закружляють навесні,

І прийдуть в оселі самі добрі дні, 2 р

2. І знову сонце прокидається і посміхається нам з висоти,

Що забажаєш - те і станеться, якщо по справжньому захочеш ти!

А нам, веселій дітворі, всі каруселі вже малі,

Немов дзвіночки голоси, І посміхаємось усі!

П-в: Каруселі закружляють навесні,

І прийдуть в оселі самі добрі дні, 2 р

Дистанційний урок №7 (04.05.2020 р.) з теми «Музично-театральні жанри: оперета» за підручником (авт. Л.Масол, Л.Аристова) тема 30-31 (ІІ частина) с. 137

Мета: ознайомити з особливостями поняття оперета та історією її розвитку та характерними ознаками; формувати образно-асоціативне мислення, особистісне ставлення до музики, вміння її оцінювати; розвивати художньо-творчі та загальні здібності учнів; виховувати почуття патріотизму, через музику виховувати інтерес до інших видів мистецтва, зокрема образотворчого.

Оперета — жанр театрально-музичного мистецтва; вистава, переважно розважального характеру, що поєднує розмовні діалоги, вокальну та інструментальну музику, хореографію й естрадне мистецтво.

Незважаючи на італійське ім'я, батьківщиною оперети є Франція. Цей музично-театральний жанр виник з коротких інтермедій на побутові теми, які виконувалися в антрактах вистав великих драматичних творів. Започаткував цей жанр композитор і диригент Жак Оффенбах, який відкрив у Парижі маленький театр «Буфф-Паризьєн» для постановки комічних вистав нового типу. Історія жанру сягає 1858 р. — прем'єри оперети «Орфей у пеклі». Протягом наступних двадцяти років Ж. Офенбах поставив у своєму театрі 89 оперет. В опереті поєдналися лірика й буфонада, гостра сатира й побутовий міський фольклор. Новий жанр наповнив театральні зали звучанням мелодій побутових танців — граційного вальсу, веселої польки, стрімкого галопу і запального канкану, який прийшов із кабаре. Най більшого розвитку оперета досягла у Відні, у музичній столиці Європи. Австрійський композитор Йоганн Штраус (син), який отримав титул «короля вальсів», написав 16 оперет, най відоміші з яких — «Летюча миша» і «Циганський барон». Життєрадісні й мелодійно яскраві оперети створили угорські творці так званої «нововіденської оперети» — Ференц Легар («Весела вдова») та Імре Кальман («Сильва», «Принцеса цирку»).

Завдання 1.  Опрацювати тему 30-31(ІІ частина) с.137

Завдання 2. Слухання Попурі з оперети "Летюча миша" Й.Штрауса.

Опишіть свої враження від прослуханих фрагментів оперети.

Ритми яких танців стали основою цих популярних мелодій?

Попурі — інструментальна п’єса, яка складається з мелодій народних пісень і танців, популярних мотивів опер, оперет, балетів, кінофільмів; ці мотиви швидко (мозаїчно) змінюються.

Завдання 3. Слухання пісні Я.Барнича «Гуцулка Ксеня».

Завдання 4. Розучування пісні  «Малюки» Н.Май

1. І знову сонце прокидається, немов кораблики пливуть хмарки,

І перехожі озираються, бо ми співаємо, ми - малюки!

А нам, веселій дітворі, всі каруселі вже малі,

Немов дзвіночки голоси, і посміхаємось усі!

П-в: Каруселі закружляють навесні,

І прийдуть в оселі самі добрі дні, 2 р

2. І знову сонце прокидається і посміхається нам з висоти,

Що забажаєш - те і станеться, якщо по справжньому захочеш ти!

А нам, веселій дітворі, всі каруселі вже малі,

Немов дзвіночки голоси, І посміхаємось усі!

П-в: Каруселі закружляють навесні,

І прийдуть в оселі самі добрі дні, 2 р

2. І знову сонце прокидається і посміхається нам з висоти,

Що забажаєш - те і станеться, якщо по справжньому захочеш ти!

А нам, веселій дітворі, всі каруселі вже малі,

Немов дзвіночки голоси, І посміхаємось усі!

П-в: Каруселі закружляють навесні,

І прийдуть в оселі самі добрі дні, 2 р

Дистанційний урок №6 (27.04.2020 р.) з теми «Музично-театральні жанри: балет» за підручником (авт. Л.Масол, Л.Аристова) тема 30-31 (І частина) с.131

Мета: визначити особливості відтворення енергії, ритму життя в балетних виставах; формувати образно-асоціативне мислення, особистісне ставлення до музики, вміння її оцінювати; розвивати художньо-творчі та загальні здібності учнів; виховувати почуття патріотизму, відповідальності за справу.

Балет — музично-театральний жанр; твір, зміст якого виражено в музично-хореографічних образах.

Балет виник в Італії, де на карнавалі полюбляли ставити веселі танцювальні сценки. А у Франції розквітнув пишний і урочистий придворний балет. Саме французькі хореографи, з-поміж яких виявилося чимало справжніх майстрів, створили специфічну мову хореографічного мистецтва. Балет складається із класичного танцю, характерного танцю    і пантоміми, за допомогою якої танцівники «розмовляють» один з одним. У сучасному балеті застосовуються також рухи, запозичені з гімнастики й акробатики.

Завдання 1.  Опрацювати тему 30-31(І частина) с.131

Завдання 2. Перегляд фрагменти балету «Спартак» А.Хачатуряна.

Адажіо із балету «Спартак»

Фрагмент Егіна і Красс

Завдання 3. Опрацювати в підручнику стислий зміст балету «Спартак» А.Хачатуряна на с.133

Завдання 4. Розучування пісні  «Малюки» Н.Май

1. І знову сонце прокидається, немов кораблики пливуть хмарки,

І перехожі озираються, бо ми співаємо, ми - малюки!

А нам, веселій дітворі, всі каруселі вже малі,

Немов дзвіночки голоси, і посміхаємось усі!

П-в: Каруселі закружляють навесні,

І прийдуть в оселі самі добрі дні, 2 р

2. І знову сонце прокидається і посміхається нам з висоти,

Що забажаєш - те і станеться, якщо по справжньому захочеш ти!

А нам, веселій дітворі, всі каруселі вже малі,

Немов дзвіночки голоси, І посміхаємось усі!

П-в: Каруселі закружляють навесні,

І прийдуть в оселі самі добрі дні, 2 р

2. І знову сонце прокидається і посміхається нам з висоти,

Що забажаєш - те і станеться, якщо по справжньому захочеш ти!

А нам, веселій дітворі, всі каруселі вже малі,

Немов дзвіночки голоси, І посміхаємось усі!

П-в: Каруселі закружляють навесні,

І прийдуть в оселі самі добрі дні, 2 р

Дистанційний урок №5 (21.04.2020 р.) з теми «Жанри симфонічної музики. Фантазія, поема» за підручником (авт. Л.Масол, Л.Аристова) тема 28-29 (ІІ частина) с.128

Мета: визначити особливості  розвитку симфонічної фантазії та симфонічної поеми як музичних жанрів. Розвивати уміння інтерпретувати інструментальну музики; виховувати почуття патріотизму, віру в життя, батьківську любов, уміння мріяти, а також музично-естетичний смак.

Фантазія — жанр інструментальної музики, зокрема симфонічної; твір вільної форми фантастичного змісту.

Завдання 1.  Опрацювати тему 28-29 (ІІ частина) с.128

Завдання 2. Слухання Фантазії ре мінор В.А.Моцарта (у фортепіанному виконанні й виконанні оркестру під керівництвом Поля Моріа)

1.Порівняйте фортепіанну й оркестрову версії виконання фантазії.

2.Які нові якості надає музиці В.-А. Моцарта її сучасна оркестрова інтерпретація?

Завдання 3. Слухання симфонічної поеми «Фінляндія» Я.Сібеліуса.

Відомий композитор Ян Сібеліус увійшов в історію симфонічної музики як творець жанру програмної симфонічної поеми. Ця назва викликає миттєві асоціації з атмосферою поезії і наочно відображає зв'язок музики і літератури. Жанру поеми, які фантазії, притаманний вільний розвиток музики.

Завдання 4. Розучування пісні  «Скрипалик-цвіркунець» вірші В. Кленца, музика В. Поповича

Дистанційний урок №4 (13.04.2020 р.) з теми «Жанри симфонічної музики. Концерт» за підручником 6 кл. (авт. Л.Масол, Л.Аристова) тема 27-28 (частина І) с.124

Мета: ознайомити з особливостями жанру концерту, його різновидами та особливостями композиційної будови, ознайомити учнів з історією розвитку жанру в симфонічній музиці протягом століть, з авторами та виконавцями концертів; розвивати вміння школярів уважно слухати симфонічну музику — жанр концерту та надавати характеристику засобам виразності твору, знаходити жанрові особливості, вміння знаходити на слух характерні ознаки концертів, розвивати вміння висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору; інтерес до слухання класичної симфонічної музики та жанру концерту і виконання дитячих пісень сучасних українських композиторів.

Завдання 1.  Ознайомитися з інформацією.

Концерт (від лат. concerto — змагаюсь) —

1) прилюдне виконання музичних творів;

2) жанр великого, віртуозного за характером музичного твору для соліста (інколи двох-трьох) з оркестром у формі тричастинного сонатного циклу;

3) твір, в основі якого лежить принцип протиставлення звучання окремих груп виконавців або виконавського колективу і соліста.

ВИДИ КОНЦЕРТІВ
Хоровий	Інструментальний

Хоровий концерт

Інструментальний концерт

Завдання 2. Переглянуть відео фрагмент «Концерт ре мінор для гобою і струнних» А. Марчелло

Завдання 3. Переглянути відео фрагмент «Концерт ре мажор для чембало з оркестром» Д. Бортнянський

Завдання 4. Розучування пісні  «Скрипалик-цвіркунець» вірші В. Кленца, музика В. Поповича

Дистанційний урок №3 (30.03.2020 р.) з теми «Жанри симфонічної музики. Увертюра» за підручником 6 кл. (авт. Л.Масол, Л.Аристова) тема 26-27 с.116

Мета: познайомити, учнів з симфонічною творчістю Д. Шостаковича, на музичних прикладах продовжити ознайомлення дітей з можливості симфонічної музики;  закріпити знання учнів з визначень понять «симфонія», «симфонічний оркестр»,  розкрити значення поняття «увертюра»; розвивати вміння розуміти та інтерпретувати симфонічні твори, виявляти найголовніше в їх образному змісті; пробудити бажання до самостійного поглиблення знань; виховувати шанувальників музичної класики; виховувати інтерес до творчості композиторів, музичного мистецтва.

Завдання 1.  Ознайомитися з інформацією.
Цікаво знати, що слово «увертюра» походить від фран.,  що  в   перекладі означає «початок», «відкриття». Що ж відкривають увертюри? Вони можуть відкривати оперу, балет, кантату, ораторію, кінофільм, концерт, театральну виставу. Завдання в увертюри просте — розповісти   глядачу   про   твір, який вони будуть дивитися.  Увертюра  як   жанр   виникла на початку VI століття. У творчості італійця О. Скарлатті оперна увертюра перетворилася в самостійний   симфонічний   твір, її стали називати симфонія. Найвищого розвитку увертюра отримала в творчості Моцарта та Бетховена, які були написані в сонатній формі або у формі фуги, рондо. Класичні увертюри були і в музиці до театральної дії. Надалі увертюри ніби стали переказувати зміст опери перед її початком. Поступово увертюри перетворюються в самостійні твори — концертні увертюри як жанр симфонічної музики, що має програму: в творчості Брамса, Чайковського, Мендельсона, Вагнера та інших.

Завдання 2. Для чого вона, увертюра? Завдання будь-якої увертюри — створити настрій, налаштувати глядачів до сприйняття опери чи балету, підготувати їх до того, що відбуватиметься на сцені.

Перегляд відео «Святкова увертюра» Д. Шостаковича, яка була створена до святкової події країни – Олімпійських ігор.

У XX ст. увертюри стали оркестровими творами без певної форми, їх часто писали до святкових заходів. Помітною в цьому жанрі є «Святкова увертюра» Дмитра Шостаковича, яка створена до Олімпійських ігор і продовжує розвивати традиційну форму увертюри.

Дмитро Дмитрович Шостакович (1906- 1975) — російський композитор, піаніст. Народився в Петербурзі. Спочатку музики його навчала матір. Закінчив консерваторію по класам фортепіано і композиції.

Упродовж життя написав 15 симфоній, 15 струнних квартетів, а також багато концертів і сонат для різних інструментів. У музиці — чимало новаторських рішень. Нині Д. Шостакович — один з найбільш виконуваних у світі композиторів, адже його твори — це глибокі висловлювання про долю окремої людини і людства загалом.

Завдання 3. Продовження роботи над піснею О. Шпак «Добрий маг»

Дистанційний урок №2 (23.03.2020 р.) з теми «Жанри симфонічної музики. Симфонія» за підручником 6 кл. (авт. Л.Масол, Л.Аристова) тема 26-27 с.116

Мета:познайомити, учнів з симфонічною творчістю Й. Гайдна, на музичних прикладах показати можливості симфонічної музики; розкрити значення понять «симфонія», «оркестр», «класична будова симфонії»; навчити дітей визначати, аналізувати  особливості емоційного змісту, засоби музичної виразності творів мистецтва.

Завдання 1.  Симфонія – великий музичний твір для симфонічного оркестру,      побудований на контрастних частинах (переважно чотирьох).

Переглянути відео «Жанри симвонічної музики. Симфонія» (автор Ірина Холодарь)

Завдання 2. Ознайомитися з інформацією.
Симфонія № 45, яку ще називають «Прощальна симфонія» — симфонія австрійського композитора Йозефа Гайдна, написана 1772 році.

Особливість цієї симфонії в тому, що вона виконується при свічах, закріплених на нотних пультах музикантів; за традиційним за формою фіналом слідує додаткова повільна частина, під час виконання якої музиканти один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Симфонію дограють лише два скрипалі, які після завершення музики йдуть слідом за іншими.

Композитор Йозеф Гайдн був дуже веселою людиною, тому і музика його надзвичайно оптимістична та життєрадісна. Майже в кожній симфонії – а він написав більш ніж 100 – є щось незвичайне, несподіване, цікаве і смішне.

Завдання 3. Перегляд відео фрагменту «Симфонія №101», яка отримала ще одну назву «Годинник».

 Завдання 4. Працюємо над піснею «Добрий маг» О.Шпак. Вивчити слова пісні

1.Жив на узліссі старий чарівник,

Різні бажання здійснити він міг.

Дивні казки він писав для дітей

Та від зорі чаклував цілий день.

Приспів :

Мріють дорослі і діти

Жити в казковім краю,

І з добрим магом дружити,

Мрію здійснити свою.

2.Знав чарівник,в чому щастя було,-

Просто всім треба творити добро.

І до дітей мудрий маг прямував,

Чудо-казкам дітей він навчав.

Приспів :

Мріють дорослі і діти

Жити в казковім краю,

І з добрим магом дружити,

Мрію здійснити свою.

3.Вчитись у мага прийшло хлопченя,

Та хитрий маг малюку промовля :

"В школу іди здобувати знання,

Будеш таким же розумним,як я".

Приспів :

Мріють дорослі і діти

Жити в казковім краю,

І з добрим магом дружити,

Мрію здійснити свою.

Дистанційний урок №1 (16.03.2020 р.) з теми «Жанри камерно-інструментальної музики. Сюїта» за підручником 6 кл. (авт. Л.Масол, Л.Аристова) тема 24-25 с.109

Мета: спрямувати увагу учнів на значення народної музики як джерела творчості видатних композиторів (на прикладі музики М. Лисенка); поглибити знання учнів про творчість М. Лисенка; дати учням визначення поняття сюїта; розвивати вокально-хорові навички, образне сприйняття музичних творів; прищеплювати учням зацікавленість творами української класичної музики, естетичний смак, культуру спілкування та мовлення.

Завдання 1. Ознайомитися з інформацією.
Сюїта (фр. suite) — циклічна музична форма, складена з кількох контрастних частин.

Термін сюїта був уведений у другій половині XVII століття французькими композиторами. Спочатку сюїта складалася з чотирьох частин — алеманди, куранти, сарабанди та джиґи. Пізніше до сюїти увійшли й інші танці, зокрема менует, ґавот, пасп'є та буре. Німецькі композитори нерідко вводили на початку сюїти увертюру. 

Найвідомішим автором сюїт можна вважати Й. С. Баха, який написав цикли сюїт для клавіру, віолончелі, скрипки та флейти. Серед інших відомих авторів сюїт цієї епохи — Ґ. Ф. Гендель.

Микола Віталійович Лисенко вважається засновником української класичної музики. Його діяльність як славетного українського композитора, засновника української музичної класики, фольклориста, диригента, піаніста і музичного педагога дала поштовх розвитку професійної музики в Україні. Протягом усього життя він збирав український пісенний фольклор, творчо застосовував його у власній музиці.

Велика та розмаїта музична спадщина М. Лисенка. Він написав 11 опер, понад 80 творів різних форм на тексти Т. Шевченка, низку інструментальних творів, музику до театральних вистав, пісні на слова різних авторів. Величезне значення в історії української музичної культури мають опери М. Лисенка. Яскравість і щирість музичної мови, почуття співзвучності музики з розвитком сюжетної лінії, уміння розгорнути драматичну дію й намалювати рельєфні образи — усе це притаманне М. Лисенку як оперному композитору.

Завдання 2. Слухання фрагментів «Української сюїти» М. Лисенка

Завдання 3. Продовження роботи над піснею «Веселка» Н. Май